При втраті одного або кількох зубів завжди можна звернутися до стоматологічної клініки, де вам встановлять імплантат. Ця процедура виконується за найсучаснішими методиками і гарантує приживання майже в 99% випадків. Саме імплантація зубів дозволяє повністю відновити як естетику зубного ряду, а й його функціональність. Але іноді трапляється так, що імплант починає відторгатися. Найчастішою причиною цього є мукозит і периимплантит – запальні захворювання, що розвиваються через порушення правил догляду за ротовою порожниною.
Допомогти в даному випадку здатний лише добрий стоматолог. Ви можете записатися до нього на прийом на сайті клініки «Дантист». Ми ж коротко розповімо, чому виникають і як проявляються мукозит і периимплантит, а також про те, як лікувати дані захворювання.
Періімплантіт – серйозна загроза для імпланту
За спостереженнями лікарів-імплантологів протягом 5 останніх років частота ускладнень після імплантації помітно збільшилася. На думку фахівців, це пов’язано із запальним захворюванням м’яких і кісткових тканин, що безпосередньо стикаються з імплантом. Йдеться про периимплантите, що супроводжується витонченням кістки та зменшенням її обсягу. Через це штучне коріння погано тримається в щелепі і навіть може випасти. Небезпека периимплантита – у його непередбачуваності, адже може з’явитися як першого місяця після імплантації, і через кілька років.
Ознаки периімплантиту
Якщо пацієнт із імплантатами відповідально ставиться до свого здоров’я, він помітить перші ознаки захворювання самостійно. Це можуть бути:
- запалення м’яких тканин ясен, що оточують імплант. Виникають кровотечі, набряки, почервоніння;
- збільшення глибини яснової кишені, часткове оголення абатменту;
- розхитування штучного кореня;
- скупчення гною в ясна кишені і поява свища.
Всі ці зміни легко побачить і стоматолог на огляді. Також фахівець може помітити витончення щелепної кістки, що підтверджується рентгенівським знімком. Зазначимо, що невелике зменшення обсягу кісткової тканини після вживлення штучного кореня вважається нормою, якщо воно становить перший рік трохи більше 1,5 мм. У наступні роки нормальним вважається показник 0,2 мм. Якщо його буде перевищено, імплант може почати відторгатися.
Мукозит – ще одна загроза для імплантатів
Це захворювання протікає легше, ніж периимплантит, оскільки супроводжується лише запаленням м’яких тканин. При мукозиті не страждає кістка, тому його називають початковою стадією відторгнення імплантату.
Ознаки мукозиту
У місці встановлення імпланту стають помітними:
- набряклість та почервоніння ясен;
- стоншення слизової оболонки, поява на ній білих цяток (відмерлої тканини);
- виразки, які поширюються по всій ротовій порожнині.
Згодом можуть приєднатися й інші симптоми: температура, слабкість, сухість у роті, біль під час їди, зниження маси тіла.
Причини розвитку ускладнень після встановлення імпланту
Фахівці вважають, що мукозит та периімплантит можуть розвиватися з двох причин:
- Порушення, допущені лікарем під час встановлення імпланта. Наприклад, він може неправильно вибрати місце для імплантації штучного кореня, помилково розрахувати навантаження на щелепу, не врахувати існуючі у конкретного пацієнта протипоказання до імплантації. Навіть найменша помилка в даному випадку може закінчитися розвитком мукозиту або перімплантиту, а в найгіршому випадку – втратою імпланту.
- Недотримання правил гігієни ротової порожнини. Саме такі порушення з боку пацієнта здебільшого і призводять до розвитку запальних процесів у ротовій порожнині. Безпосередньо після встановлення імплантату не можна надмірно його перевантажувати, також необхідно суворо дотримуватися інших рекомендацій лікаря. Крім того, важливо пам’ятати, що чищення зубів у домашніх умовах буде недостатньо, тому бажано як мінімум раз на 6 місяців відвідувати дантиста. Фахівець не лише огляне порожнину рота, а й виконає професійне чищення зубів. Оптимальним для пацієнтів з імплантами є метод Air-Flow – очищення за допомогою піскоструминного апарату, що подає тонкодисперсний порошок з водою під тиском.
У чому полягає лікування
Хотілося б одразу відзначити: врятувати імплантат можна лише в тому випадку, якщо штучне коріння залишається нерухомим. В обов’язковому порядку перед початком лікування необхідно зняти з імпланту надмірне навантаження.
У стоматологічній клініці «Дантист» лікування мукозиту і периимплантита здійснюється у певній послідовності, що дозволяє досягати хороших результатів:
- проводиться очищення імплантату повного видалення бактеріального нальоту. При цьому може застосовуватися не лише розглянута вище методика Air Flow, а й кюретаж, чищення ербієвим лазером або ультразвуком;
- пацієнту підбираються антибактеріальні препарати. Він повинен обов’язково пройти повний курс лікування обраними лікарем антибіотиками;
- у запущених випадках на допомогу приходить хірургічна стоматологія та проводиться клаптева операція. За допомогою спеціальних інструментів лікар відшаровує клапоть ясен, після чого видаляє відмерлі тканини та грануляції;
- за потреби виконуються інші операції. Пацієнту може виконуватися пластика вуздечки губи, збільшення напередодні ротової порожнини, а також інші втручання, які допоможуть уникнути розвитку мукозиту і периимплантита в подальшому.
Ми розповіли вам про дві можливі проблеми після імплантації зуба. Щоб не допустити їх виникнення, суворо дотримуйтесь усіх вказівок стоматолога, дотримуйтесь правил догляду за ротовою порожниною і обов’язково показуйтеся лікарю кожні півроку. Якщо ж ви помітили у себе перші ознаки мукозиту або периімплантиту – не засмучуйтеся, а якнайшвидше записуйтеся в стоматологічну клініку на прийом. Пам’ятайте, що поки штучне коріння залишається нерухомим, шанси врятувати зубний імплант дуже високі.
